Російський задум наступу на Сумщині не реалізовується – Зеленський
Російський задум наступу на Сумщині не реалізовується, заявив президент України Володимир Зеленський після наради з військовими.
«Сумщина – цей напрямок обговорили сьогодні окремо. Тиждень тому визначили для наших військ спеціальні завдання, конкретні рубежі. Станом на сьогодні визначені завдання повністю реалізовані. Це важливо. Російський задум наступу на Сумщині не реалізовується, і це результат кожного українського підрозділу, який діє на напрямку», – написав він у телеграмі.
За його словами, також українські військові продовжують активні дії в межах Курської операції – вже протягом майже 10 місяців мета операції забезпечується.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, активні дії українських захисників скували угруповання російських військ чисельністю близько 50 тисяч осіб, які не були перекинуті на інші загрозливі напрямки, зокрема на Покровський і Новопавлівський.
У штабі також повідомили, що просування противника зупинено по лінії Юнаківка – Яблунівка – Новомиколаївка – Олексіївка – Кіндратівка – кордон РФ – плацдарм на території РФ у Глушковському районі Курської області.
За період із серпня 2024 року (від початку Курської операції) втрати противника на Курському і Північнослобожанському напрямках становлять понад 75 860 людей, у тому числі 1037 полонених, зазначають у Генштабі ЗСУ.
Українські військові розпочали Курську операцію 6 серпня 2024 року. Упродовж приблизно пів року вони контролювали районний центр, місто Суджа, та значну частину території Суджанського району. Навесні 2025 року сили РФ змогли повернути Суджу і прилеглі території й частково увійти на територію Сумщини.
22 травня російський президент Володимир Путін заявив про створення «буферної зони» вздовж кордону з Україною.
Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 26 травня інформував, що російська армія контролює чотири населених пункти на прикордонні області: Новеньке, Басівку Юнаківської громади і Веселівку, Журавку Хотінської громади.
«Мова має значення». Інтелектуали просять владу зважати на їхні застереження щодо виборів мовного омбудсмена
Питання про обрання, а радше призначення уповноваженого із захисту державної мови спричинило скандал в українському суспільстві. Адже 8 липня завершується 5-річна каденція на цій посаді Тараса Кременя.
Міністерство юстиції подало нову кандидатуру на посаду мовного омбудсмена ‒ 67-річного актора Олександра Завальського. Оскільки попередня запропонована Мін’юстом кандидатка відмовилась від участі у конкурсі.
Громадськість обурилась, що на посаду уповноваженого із захисту державної мови міністерства юстиції та культури, а також уповноважений із прав людини пропонують кандидатів без досвіду захисту української мови чи правозахисної діяльності. А тому українські інтелектуали підписались під відкритим зверненням до уряду з вимогою «не допустити послаблення інституції» уповноваженого із захисту державної мови та повторно призначити на цю посаду Тараса Кременя.
У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт про автоматичне продовження повноважень уповноваженого з захисту державної мови Тараса Креміня на час воєнного стану.
Шмигаль: Україна отримала від Канади близько 1,7 млрд доларів
Україна отримала від Канади близько 1,7 млрд доларів (2,3 млрд канадських доларів) в межах ініціативи ERA – це кошти, що забезпечені доходами від заморожених російських активів, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
За його словами, від початку року із врахуванням останнього траншу Україна отримала близько 17,6 млрд доларів за рахунок знерухомлених активів РФ.
Євросоюз у 2025 році надасть Україні 7 мільярдів євро в рамках ініціативи G7 ERA, яка сплачується за рахунок надзвичайних надходжень від заблокованих російських активів.
Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.
ОВА: через чергову російську атаку на Сумщині поранені дві людини
Через черговий російський обстріл на Сумщині поранені дві людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«У першій половині дня росіяни обстріляли Середино-Будську громаду. Попередньо постраждали дві жінки. 70-річну з уламковим пораненням доставляють до лікарні. Друга постраждала відмовилася від госпіталізації», – написав він у телеграмі
За його даними, внаслідок російської атаки пошкоджені кілька приватних будинків, будівля навчального закладу та автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ЄС міркують, як обійти угорське вето на переговори про членство з Україною
Просування переговорів з країнами-кандидатами в члени Євросоюзу, включно з Україною й Молдовою – пріоритет Данії під час її головування в Раді ЄС, яке вона переймає від Польщі. Про це журналістам у Брюсселі повідомив очільник представництва Данії в Євросоюзі Карстен Гронбех-Єнсен.
Відповідаючи на запитання про можливість відділення Молдови від України, – щодо прогресу Кишинева нема заперечень у жодної з держав-членів – посол зауважив, що є налаштованість на одночасний процес.
«Ми хочемо одночасно просуватися з Україною та Молдовою, і зараз міркуємо про те, як це зробити. Існують правові та політичні обмеження, і, якщо я поділюся з вами нашими міркуваннями, я не впевнений, що це допоможе нам рухатися далі… Сподіваюся, ми зможемо це зробити, але це не так просто», – зазначив Гронбех-Єнсен.
Дипломат відмовився вдаватися в деталі щодо того, як саме намагатимуться переконати Угорщину чи обійти угорське вето, однак повторив, що це – пріоритет головування.
«На жаль, немає сумнівів щодо того, що ми не маємо підтримки всіх держав-членів, і в цьому полягає виклик: чи зможемо ми знайти способи переконати тих, хто налаштований скептично, чи просунутися іншими засобами – я не знаю. Але це буде для нас пріоритетом», – резюмував Гронбех-Єнсен.
26 червня на саміті ЄС Угорщина заблокувала відкриття першого переговорного кластера з Україною, попри висновки Єврокомісії, що Україна готова до цього.
Віктор Орбан, який раніше мав претензії до дотримання прав нацменшин в Україні, наголосив, що зараз бачить проблему у війні. Сказав, «якщо ми інтегруємо Україну в Європейський Союз, ми інтегруємо війну».
У жовтні 2024 року Єврокомісія дійшла висновку, що Україна виконала всі невиконані кроки, визначені у її висновку від 2022 року.
Європейська рада у грудні 2023 року вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу. Статус кандидата на вступ до Європейського союзу країни отримали у червні 2022 року.
«Шалені атаки». Армія РФ намагається блокувати Покровсько-Мирноградську агломерацію
Армія РФ здійснює «шалені атаки» на Новопавлівському, Покровському, Краматорському і Торецькому, заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час робочої поїздки на Донеччину 28 червня.
Крім цього, Сирський зауважив, що «тривають бої на новому напрямку – Добропільському».
«Противник рветься до Костянтинівки, але, крім численних втрат, нічого не добився», – написав головнокомандувач у своїх соцмережах.
У зведеннях Генштабу ЗСУ Добропільський напрямок не згадується.
На тлі цього російські війська намагаються блокувати Покровсько-Мирноградську агломерацію, повідомили в оперативно-стратегічному угрупованні військ «Хортиця» 30 червня.
Для цього, за словами відомства, противник намагається атакувати підрозділи ЗСУ в районі Миролюбівки і Променя на південному сході від Покровська, а також просунутися в бік Удачного на південному заході від міста.
Крім цього, агресор продовжує тиснути і в інших точках Покровського напрямку, а саме на західному фланзі біля Новомиколаївки, Троїцького, Оріхового та Олексіївки, повідомили в «Хортиці».
Найбільшу кількість атак, як і раніше, Генштаб ЗСУ фіксує на Покровському напрямку – за минулу добу відомство відзвітувало про 37 штурмів тут.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Прориву військ РФ на Дніпропетровщину немає, тривають складні бої – ЦПД
Прориву військ РФ на територію Дніпропетровської області немає, повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко.
«На Дніпропетровщину станом на сьогодні росіяни не прорвалися. Бої йдуть поблизу адмінмежі, також росіяни залітають на Дніпропетровщину фпв-дронами. Але прориву зараз немає, бої складні», – написав він у телеграмі.
Також речник речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов у коментарі «Суспільному» повідомив, що станом на 12:10 прориву військ РФ на територію Дніпропетровщини не зафіксовано, але тривають «дуже активні бої» у селах, що розташовані біля адмінмежі області – Ялта, Комар, Шевченкове.
Згідно з даними мапи Deepstate, станом на 29 червня, на території Дніпропетровщини з’явилася «сіра» зона.
У травні російські блогери почали розповсюджувати інформацію про те, що російські війська вийшли на кордон Дніпропетровської області в районі села Новомиколаївка (Покровський район Донецької області). Як доказ вони публікували кадри, на яких троє російських військовослужбовців із прапором РФ позують біля колючого дроту на межі двох українських областей.
Цю інформацію заперечила обласна військова адміністрація Дніпропетровської області. Голова ОВА Сергій Лисак назвав її «фейком».
Вадефуль: на тлі посилення атак РФ потрібно ще більше систем ППО для України, Берлін працюватиме над цим
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, який 30 червня прибув до Києва, заявив, що на тлі посилення атак РФ потрібно ще більше систем протиповітряної оборони, здатних захищати Україну «на всіх частотах і на всіх положеннях».
Він зазначив, що Берлін працюватиме над посиленням ППО України.
«Ми йдемо всіма шляхами, які є можливими. Звісно, німецька промисловість намагається збільшити свої потужності. Ми також ще раз обговоримо це з нашими європейськими партнерами. Я також в контакті з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом щодо цього: чи дійсно всі системи, які має Німеччина, потрібні їй, чи можна якісь системи передати Україні з наших запасів. Ми намагаємося розмовляти про це з США», – сказав він на спільному з своїм українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу.
Щодня і щоночі РФ атакує Україну дронами та ракетами. Під масованих атак Москва застосовує кілька сотень повітряних засобів ураження.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявляв, що нинішній темп обстрілів Росією України може продовжуватись протягом 2025 року.
Минулого тижня Велика Британія заявила, що посилить протиповітряну оборону України 350 ракетами за рахунок коштів, отриманих від конфіскованих російських активів.
Рада ЄС продовжила санкції щодо Росії ще на шість місяців
Рада ЄС продовжила санкції щодо Росії ще на шість місяців – до 31 січня 2026 року.
Як повідомляє пресслужба Рада ЄС, ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану та незаконну військову агресію Росії проти України.
Наразі санкції передбачають обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного призначення, промисловість, транспорт і предмети розкоші. Вони також охоплюють: заборону на імпорт або передачу морським транспортом сирої нафти і певних нафтопродуктів з Росії до ЄС, заборону системи SWIFT для декількох російських банків і призупинення мовлення в ЄС кількох підтримуваних Кремлем дезінформаційних засобів масової інформації. Крім того, конкретні заходи дозволяють ЄС протидіяти обходу санкцій.
У ЄС вважають доцільним зберігати чинність усі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо це необхідно, доки РФ продовжує порушувати фундаментальні норми міжнародного права, зокрема заборону на застосування сили.
26 червня на саміті ЄС лідери країн-членів дали політичну згоду на продовження вже запроваджених проти Росії санкцій. Утім, схвалення нових – тобто запропонованого Єврокомісією 18 пакету – заблокувала Словаччина. Нові обмеження стосуються енергетичного і банківського секторів Росії.
Демонстрація підтримки, але жодних дій: розчарування України в Брюсселі та Гаазі
Минулий тиждень міг би стати знаковим у довгостроковому прагненні України вступити до ЄС та НАТО. Та цього не сталося.
На зустрічах лідерів двох інституцій під час ключових самітів у Брюсселі та Гаазі відповідно, остаточне членство Києва в обох організаціях мало би стати центральним моментом.
Натомість, Україна не наблизилася до вступу, а численні перешкоди на шляху охопленої війною країни до євроатлантичної спільноти були повністю очевидними.
Перенесемося на рік назад до Вашингтонського саміту НАТО.
Як і у Вільнюсі рік тому, Україна була розчарована тим, що не отримала запрошення, але їй було відведене чільне місце в підсумковій декларації саміту.
«Ми повністю підтримуємо право України обирати власні механізми безпеки та вирішувати своє майбутнє, вільне від зовнішнього втручання. Майбутнє України – у НАТО», – підтверджується в тексті, а потім додається: «Оскільки Україна продовжує цю життєво важливу роботу, ми надалі підтримуватимемо її на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством в НАТО».
Джо Байден, тодішній президент США, не хотів іти далі, оскільки Київ був у прямому конфлікті з Росією.
Німеччина непублічно підтримувала позицію Вашингтона, але тепла мова і ставлення до президента України Володимира Зеленського як до почесного гостя на саміті свідчили про країну-претендента, яка незабаром мала перетворитися на повноцінного союзника.
Цьогоріч на саміті НАТО в Гаазі ситуація була не набагато жахливішою.
Байден більше не президент. На його місці Дональд Трамп, який роками відкрито відкидав шанси України на вступ.
І нова реальність була очевидна всюди.
Ради НАТО-Україна на рівні лідерів не було. Ніхто відкрито не говорив про майбутнє членство України, і в заключній декларації про це не було жодної згадки.
Натомість був лише рядок про те, що союзники можуть зараховувати фінансову підтримку Києва як частину нового цільового показника витрат військового альянсу на оборону.
Далі читайте тут
Уряд посилює перевірки переселенців. ВПО можуть втратити статус?
Із липня набувають чинності нові правила для внутрішньо переміщених осіб. Уряд оновив порядок отримання довідок ВПО, перевірки статусу та виплати пенсій.
Станом на кінець 2024 року в Україні було 3,7 мільйона переселенців, за даними УВКБ ООН
- Що потрібно знати переселенцям, щоб не втратити допомогу?
- Які нові можливості для ВПЛ стали для них доступними?
Інформацію про це зібрав проєкт Радіо Свобода «Ти як?»
Із першого липня Міністерство фінансів щомісяця перевірятиме місце перебування переселенців, йдеться у постанові Кабінету Міністрів № 376.
Якщо людина зі статусом ВПО провела за кордоном понад 90 днів без поважної причини, вона може втратити статус і грошову підтримку від держави.
Далі читайте тут
У Кривому Розі дрон влучив поряд із будівлею ТЦК – Сухопутні війська
У Кривому Розі, який зазнав атаки російських військ 30 червня, безпілотник влучив поблизу будівлі одного з районних територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки, повідомило командування Сухопутних військ ЗСУ.
«Завдяки вчасно відпрацьованим заходам безпеки при отриманні сигналу повітряної тривоги вдалося уникнути травмування і втрат серед особового складу. Військовослужбовці й цивільні працівники установи прийом громадян не здійснювали і під час тривоги перебували в укритті. Однак, на жаль, є поранені серед цивільних громадян, які перебували поряд з місцем ворожої атаки», – йдеться в повідомленні.
В обласній військовій адміністрації раніше повідомляли про поранення трьох людей у Кривому Розі, зокрема, одна людина перебуває в тяжкому стані.
Посилення обстрілів України та русифікації в окупації. Як зупинити Росію?
«Росія намагається інтегрувати захоплені території до свого політичного простору»
«Проводять русифікацію зі знищення будь-якої згадки про українську мову»
«Всі зрозуміли, якщо вийшло з Іраном, то є реальна можливість так само вирішити ситуація і з Росією»
Новини про російські обстріли українських міст зараз надходять щодня. Ракетні та шахедні атаки РФ руйнують будинки та майже вже не обходяться без жертв серед цивільних у Києві, Дніпрі, Сумах, Одесі, Харкові, Херсоні та інших містах.
Тим часом Росія у своїх пропагандистських матеріалах навʼязує ідею, що у країн Заходу немає спільної стратегії щодо України. Також пропагандисти стверджують, що НАТО нібито ледь не на межі зникнення і бореться за свої існування.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом з експертами проаналізував:
- Як на смертоносні обстріли РФ України зараз реагують західні медіа?
- Чи зменшується увага до України?
- Як це може позначитися на жителях українського півдня?
- Та які настрої зараз переважають на окупованих територіях?
Українська організація «Центр близькосхідних досліджень» в травні представила аналіз того, як Росія посилює не тільки тиск ракетними та дроновими атаками на підконтрольні Україні території, але й свій вплив на жителів окупованих територій.
Автори говорять зокрема про посилену русифікацію. Причому, наголошує директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, вона стосується не тільки мови.
Далі читайте тут
Харків за тиждень зазнав 16 російських атак, вперше зафіксували удар дроном нового типу – Терехов
Російські військові за минулий тиждень завдали 16 ударів по Харкову, повідомив міський голова Ігор Терехов.
За його словами, найчастіше загарбники били по місту «Шахедами», але фахівці Департаменту надзвичайних ситуацій вперше зафіксували удар і дроном нового типу під назвою «Черніка».
«Цей дрон схожий за потужністю бойової частини на «Молнію», але має іншу конструкцію. Внаслідок його удару пошкоджень зазнали кілька авто в гаражному кооперативі», – написав мер у телеграмі 30 червня.
ОВА: на Миколаївщині внаслідок удару РФ одна людина загинула, одна – поранена
На Миколаївщині внаслідок ранкового російського удару загинула одна людина, ще одна – зазнала поранення, повідомив 30 червня голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Зранку росіяни обстріляли з артилерії Куцурубську громаду. Внаслідок обстрілу у селі Дмитрівка вбито 49-річного чоловіка, поранено 37-річну жінку», – написав він у телеграмі.
За словами голови ОВА, також були пошкоджені приватні будинки і магазин.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Кривому Розі повідомляють про влучання після російського удару, троє постраждалих – ОВА
Російські військові 30 червня атакували Дніпропетровщину безпілотниками, два з них знищили сили ППО, проте є влучання у Кривому Розі, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Виникла пожежа. Поранені три людини. Чоловік 52 років – «важкий». 44-річна жінка і 54-річний чоловік отримали допомогу на місці. Їхній стан задовільний. Інформація щодо наслідків уточнюється», – написав Лисак у телеграмі.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій згодом додали, що внаслідок атаки пошкоджені п’ять автомобілів. «Рятувальники ДСНС ліквідували займання будівлі, яке виникло після обстрілу», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«У них наказ – живими нікого не брати». Як українська піхота стримує штурми армії РФ у Торецьку
Битва за Торецьк триває вже понад рік. Вуличні бої у майже вщент зруйнованому місті точаться не просто за кожен будинок – за кожен поверх та підвал. У ситуації, коли дрони контролюють всі під'їзди до міста, українським піхотинцям доводиться тримати свої позиції місяцями без будь-якої ротації.
Про тактику війни у щільній забудові та методи виживання у надскладних умовах Радіо Свобода Донбас Реалії розповіли захисники Торецька – бійці 100 окремої механізованої бригади.
(Редакція не вказує прізвища бійців з огляду на потреби безпеки)
Дмитро захищав шахту в Торецьку всю цьогорічну зиму. Загалом провів на позиціях 110 днів без ротації.
Розповідає, що ефективною під час штурмів є стрілецька зброя – автомати, кулемети, іноді гранати. Однак, часом, треба щось значно потужніше:
«В якийсь момент вони таки змогли захопити половину шахти. Ми були на третьому поверсі, вони вже на другому. І тоді ми вирішили скинути на них протитанкову міну ТМ-62. Сходовий майданчик рознесло вщент. Всі, хто там був – загинули.
Ми потім нарахували 9 тіл. Свою територію ми відбили. Як і їх бажання до нас лізти. Надовго. Ми по радіоперехопленнях неодноразово чули наказ їхніх командирів штурмовикам: «живими нікого не брати», тому бої тут були важкі, як розумієте»
«Попросили, щоб наша арта вдарила по будівлі, де ми сиділи»
Російська армія у Торецьку вдається до газових атак, розповідає боєць Михайло:
«Коли був наступ – в них все йшло в хід. Гранати по нас кидали і газ пускали. Відчуваєш цей запах і в тебе починаються галюцинації. Якщо є протигаз – одягаєш. Або просто ганчірку мокру до рота, до носа прикладаєш»
Інший боєць на ім'я Олександр розповів, як викликали вогонь на себе:
«Якось під час чергового штурму ми залишились вдвох з побратимом. Обидва поранені. Він в руку, я в ногу. Набої закінчувалися. Перев’язалися, вийшли на зв'язок по рації і попросили, щоб наша арта вдарила по будівлі, де ми сиділи. Вона загорілась, пішов сильний дим і ми під його прикриттям змогли відійти на інші позиції до своїх хлопців. Звідти нас вже евакуювали»
Далі читайте тут
Сибіга відповів голові МЗС Словаччини, який допустив пробачення Росії за «все, що сталося»
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на заяву свого словацького колеги Юрая Бланара, який напередодні сказав, що Захід міг би пробачити Росії скоєне під час війни проти України.
«Юраю, відчуття безкарності Росії є першопричиною її злочинів. Наївно очікувати, що злочинець зупиниться, якщо його злочин буде прощений, а не покараний. Росія вдарить вас і по іншій щоці. І ті, хто нікого не втратив у цій війні, не мають права робити такі заяви», – написав Сибіга в соцмережі Х.
Напередодні в ефірі каналу STVR Бланар зазначив, що Захід має прагнути комунікації з Росією, щоб зупинити війну, і «може, навіть пробачити все, що сталося».
Минулого тижня Словаччина відмовилася давати добро на 18-й пакет санкцій проти Росії. Братислава критикує плани ЄС відмовитися повністю від російських газу й нафти. Залежна від енергоносіїв з Росії країна вимагає від Брюсселя рішення, що запобігло би енергетичній кризі в Словаччині.
Генштаб: на фронті за добу було 137 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 137 боєзіткнень, повідомив у ранковому зведенні 30 червня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше боїв було на Покровському напрямку. «Наші захисники зупинили 37 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Русин Яр, Разіне, Мирне, Миролюбівка, Малинівка, Мирноград, Горіхове, Удачне, Промінь, Лисівка, Новосергіївка, Олексіївка і в напрямках Володимирівки, Новопавлівки», – йдеться у повідомленні.
На Лиманському напрямку, за даними Генштабу, було 20 російських атак, на Новопавлівському – 14, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках українські військові зупинили 16 штурмових дій російських сил, повідомили у Генштабі.
Повітряні сили повідомили про знешкодження за ніч 74 російських дронів
Російські військові в ніч на 30 червня атакували Україну 107 ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
За повідомленням, основний напрямок удару був на Донеччині й Харківщині.
«Станом на 09:00 протиповітряною обороною знешкоджено 74 ворожі БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі, сході й півдні країни. 64 – збито вогневими засобами ураження, 10 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ», – повідомили Повітряні сили.
За даними військових, зафіксовано влучання у 15 локаціях, падіння уламків – на двох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.