ЗСУ: війська РФ атакували Україну 52 дронами, 47 – знешкоджені
Російські військові в ніч на 1 липня атакували Україну 52 ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09:00 протиповітряною обороною знешкоджено 47 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі й сході країни. 14 – збито вогневими засобами ураження, 33 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання у трьох локаціях, падіння уламків – на одній локації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Атака дронів у Росії: в Саратові й Енгельсі повідомляли про вибухи, не працювали кілька аеропортів
У Росії користувачі соцмереж і представники місцевої влади повідомляють про атаку українських безпілотників у ніч на 1 липня.
Жителі Саратова й Енгельса повідомляли про вибухи. Губернатор Саратовської області РФ Роман Бусаргін заявляв про «загрозу БпЛА».
За даними Росавіації, аеропорти Саратова, Казані, Ульяновська й Нижньокамська призупинили роботу.
Крім того, в ніч на 1 липня російська влада перекривала рух Керченським мостом, що сполучає окупований Крим із Росією, передає проєкт Радіо Свобода Крим Реалії. У телеграм-каналах поширювалися повідомлення про можливу атаку.
На фронті відбулося майже півтори сотні боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 30 червня на фронті зафіксовано 146 боєзіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Учора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах один ракетний удар, застосувавши чотири ракети, а також 51 авіаудар, скинувши 79 керованих бомб. Крім цього, здійснив 5304 обстріли, зокрема 107 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 3776 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони завдали ураження по 12 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, одному пункту управління та двох артилерійських засобах противника», – ідеться в ранковому зведенні.
Понад чверть боїв відбулася на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 41 штурмову дію агресора у районах населених пунктів Русин Яр, Разіне, Новоторецьке, Мирне, Промінь, Новосергіївка, Володимирівка, Миролюбівка, Мирноград, Лисівка, Удачне, Муравка, Новопавлівка та Горіхове», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно–Слобожанському і Курському, Південно–Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Читайте також: Російська армія «рветься до Костянтинівки»: Сирський повідомив про бої на новому напрямку
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомляв, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
За добу на Донеччині поранені троє цивільних – Філашкін
За добу 30 червня російські війська завдали поранень трьом жителям Донецької області. Про це повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.
Загальна кількість жертв російських військових на Донеччині складає 3293 загиблих цивільних і 7411 постраждалих, вказує очільник області, але уточнює, що ця статистика подана без урахування Маріуполя та Волновахи.
Генштаб ЗСУ: РФ втратила за добу 970 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 020 980 своїх військових, зокрема 970 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 1 липня наводить український Генштаб.
Серед інших російських втрат командування ЗСУ наводить такі:
- танки – 10983 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 22928 (+6)
- артилерійські системи – 29754 (+36)
- РСЗВ – 1427
- засоби ППО – 1190
- літаки – 420
- гелікоптери – 340
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 42940 (+144)
- крилаті ракети – 3436
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 53696 (+103)
- спеціальна техніка – 3921.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
«Насті дуже боліло». Історія української дівчинки та її сім’ї, які загинули в Ізраїлі внаслідок ракетного удару Ірану
У ніч на 16 червня внаслідок удару іранської балістичної ракети по ізраїльському місту Бат-Ям, що в передмісті Тель-Авіва, загинула сім’я з Одеси. Серед жертв – семирічна Анастасія Бурик, яка проходила лікування від лейкемії, її 30-річна мати Марія Пашкурова, 54-річна бабуся Олена та двоюрідні брати Костя (10 років) та Ілля (14 років).
Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповідає історію родини.
«Сьогодні у нас весела ніч була, дуже багато сирен. Вибухи. Було шумно, ми не виспалися. Тільки Настюша начебто виспалася, так?» – каже Марія в сторіз 14 червня, наступного дня після початку ірансько-ізраїльської війни.
Семирічна Анастасія каже, що почувається добре.
За словами батька, вона «не боялася навіть ракет».
«14 числа, коли я з нею розмовляв, в обід, із донькою, по голосовому, вона мені сказала: «А я бачила, як ракети літають. А потім, каже, як їх збивають». Вона не сказала, що страшно доньці або ще щось», – згадує Артем Бурик.
Половину свого життя Анастасія прожила в умовах великої війни.
Далі читайте тут
На Запоріжжі через удари дронів пошкоджені будинки, палає підприємство – Федоров
Унаслідок атак ударних російських дронів у Запоріжжі та Запорізькому районі горить підприємство, пошкоджені будинки, повідомив зранку 1 липня голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
«Ворог завдав чотири удари по Запоріжжю та Запорізькому району. Пошкоджене підприємство. Там зайнялася пожежа. Понівечені приватні будинки», – йдеться в повідомленні.
Генштаб ЗСУ: від початку цієї доби на фронті було 111 боїв, 10 – тривають досі
Від початку цієї доби на фронті було 111 боєзіткнень, 10 боїв тривають, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Покровському напрямку російські війська 30 разів намагалися прорвати українську оборону в районах населених пунктів Русин Яр, Разіне, Новоторецьке, Мирне, Промінь, Новосергіївка, Володимирівка, Миролюбівка, Мирноград, Лисівка, Удачне, Муравка, Новопавлівка, Горіхове, Олексіївка. Дотепер триває одне боєзіткнення.
На Лиманському напрямку протягом доби російські загарбники 15 разів атакували позиції українських військ поблизу 10 населених пунктів.
Також російські війська продовжують свої атаки на Куп’янському, Південно-Слобожанському, Північно-Слобожанському, Курському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомляв, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
МВФ завершив восьмий перегляд програми EFF – Україні виділять близько 500 мільйонів доларів США
Рада директорів МВФ завершила восьмий перегляд програми розширеного фінансування в рамках механізму розширеного фінансування (EFF) для України, що дозволило виділити Україні близько 0,5 мільярда доларів США, які будуть спрямовані на бюджетну підтримку.
Як повідомляє пресслужба фонду, українська економіка залишається стійкою, а влада виконала всі кількісні критерії ефективності станом на кінець березня та на постійній основі, попередні заходи та два структурні маяки для перегляду.
«Незважаючи на виклики, прогрес у мобілізації внутрішніх доходів, зміцнення інвестиційного клімату, покращення врядування та завершення стратегії реструктуризації боргу є необхідними для відновлення фіскальної та боргової стійкості та підтримки зростання. Повне та своєчасне надання зовнішньої підтримки протягом періоду дії програми залишається необхідною умовою макроекономічної стабільності», – йдеться у заяві.
Загальний обсяг виплат в рамках програми, що підтримується МВФ, досягне 10,6 млрд доларів США.
Міжнародний валютний фонд 20 травня повідомив, що починає черговий перегляд програми розширеного фінансування в Україні.
Програма EFF для України терміном на 48 місяців з доступом до близько 15,5 млрд доларів США була схвалена 31 березня 2023 року і є частиною міжнародного пакету підтримки загальним обсягом 152,9 млрд доларів США.
Келлог відреагував на заяву Пєскова щодо стану переговорів: вона є «орвеллівською»
Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог заявив, що твердження Росії про те, що саме США та Україна гальмують мирні переговори, є безпідставними.
«Нещодавні коментарі Пєскова щодо стану переговорів є орвеллівськими. Твердження Росії про те, що саме США та Україна гальмують мирні переговори, є безпідставними. Президент Трамп послідовно та непохитно наполягає на досягненні прогресу для припинення війни. Ми закликаємо до негайного припинення вогню та переходу до тристоронніх переговорів для припинення війни. Росія не може продовжувати зволікати, бомбардуючи цивільні цілі в Україні», – написав він у соцмережі Х.
Речник російського президента Дмитро Пєсков днями заявив, що динаміка переговорів щодо України багато в чому залежить від позиції Києва, а також ефективності посередництва США.
Стамбульські зустрічі, які включали окремі розмови з американськими чиновниками, не принесли значного прогресу, але привели до домовленості про обмін 1000 військовополонених. Україна і США наполягають на припиненні бойових дій, але Москва не погоджується на це.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Росія намагається затягнути мирні переговори,щоб продовжувати просування на полі бою.
Зеленський обговорив з очільником МЗС Німеччини можливості постачання нових систем IRIS-T
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем та керівниками німецьких оборонних компаній обговорив можливості постачання нових систем протиповітряної оборони IRIS-T.
«Обговорили санкційний тиск на Росію, можливості постачання нових систем IRIS-T та спільне виробництво зброї – в Україні та в Німеччині. Будемо розвивати відповідні мілітарі-хаби та збільшувати присутність німецьких компаній в Україні. Детально обговорили напрям дронів-перехоплювачів. Дякую за готовність допомагати», – написав він у телеграмі після зустрічі.
30 червня міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль 30 червня прибув до Києва з першим візитом після вступу на посаду минулого місяця.
Під час брифінгу у Києві Йоганн Вадефуль заявив, що на тлі посилення атак РФ потрібно ще більше систем протиповітряної оборони, здатних захищати Україну. Він зазначив, що Берлін працюватиме над посиленням ППО України.
Щодня і щоночі РФ атакує Україну дронами та ракетами. Під масованих атак Москва застосовує кілька сотень повітряних засобів ураження.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявляв, що нинішній темп обстрілів Росією України може продовжуватись протягом 2025 року.
«Вантажимо і плачемо. Там – олівці, там – черевичок». Що коїться у Межовій з наближенням фронту
За даними українського Генштабу, за минулу добу між російською та українською арміями було понад 137 бойових зіткнень. Кореспондент телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», побував на кордоні Донецької та Дніпропетровської областей, у селищі Межова.
Терехов: у Харкові дві вулиці хочуть назвати на честь загиблих пілотів Олексія Меся та Максима Устименка
У Харкові дві вулиці хочуть назвати на честь двох українських пілотів F-16, які загинули під час відбиття російських атак – Олексія Меся та Максима Устименка. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Обидва були майстрами своєї справи - льотчиками найвищого рівня і відданими побратимами. Обидва починали свій шлях у Харкові: тут вони зробили перші кроки у військовій освіті, навчалися, формувалися як майбутні офіцери. І тому їхні імена назавжди залишаться в історії нашого міста», – написав він у телеграмі.
Пілот F-16 Максим Устименко загинув під час атаки РФ у ніч на 29 червня. Військовий навчався разом із Андрієм «Джусом» Пільщиковим. У нього лишився чотирирічний син. Під час нічної атаки Росії він встиг збити сім цілей – потім його літак зазнав ушкоджень.
Президент Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України загиблому пілоту Максиму Устименку.
Олексій Месь загинув 26 серпня минулого року під час відбиття російського масованого удару. Льотчик у повітряному бою знищив три крилаті ракети та один ударний БПЛА, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
Сухопутні війська: з понад 256 повідомлень щодо інцидентів з ТЦК 36 мали реальні підстави
У червні в Україні перевірили 256 повідомлень про інциденти, пов’язані з роботою Територіальних центрів комплектування (ТЦК), з них лише 36 мали реальні підстави. Про це у фейсбуці повідомляє командування Сухопутних військ.
«У червні 6 із 7 інцидентів (86%) пов’язаних з ТЦК виявилися маніпуляціями, фейками та ІПСО. Лише 36 випадків (14%) підтвердилися, мали під собою реальні підстави та були перевірені», – йдеться у повідомленні.
У Сухопутних військах додають, що щодо 30 з цих підтверджених випадків тривають службові розслідування, одну людину вже відсторонили від виконання обов’язків, а ще п'ять людей притягнули до дисциплінарної відповідальності.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Неодноразово зазначалось, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Наприклад, у квітні минулого року Головному управлінні розвідки (ГУР) Міноборони України попереджали, що Росія проводить чергову інформаційну операцію проти України під назвою «Ухилянт», щоб зірвати мобілізацію, чоловіки знімають себе на відео за кордоном на відпочинку та називають себе «ухилянтами».
Протипіхотні міни змінять ситуацію на фронті?
Україна виходить із Оттавської конвенції – це міжнародний договір, який забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін.
- Чому саме зараз?
- Чому правники проти рішення?
- Чи може змінити використання протипіхотних мін ситуацію на фронті?
- Чому, попри війну, Україна знищувала мільйони протипіхотних мін, які тепер шукає для фронту?
- Хтось має за це нести відповідальність?
Литва, Латвія, Естонія, Польща та Фінляндія схвалили вихід із Оттавської конвенції: що це означає?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
ОВА: на Херсонщині через атаки РФ загинула людина, ще троє поранені
На Херсонщині через російські атаки загинула людина, ще троє поранені, повідомляє обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, сьогодні зранку російська армія обстріляла Комишани – несумісних з життям травм зазнав 47-річний чоловік.
Близько 11:00 російські війська атакували з дрона Центральний район Херсона – згорів один транспортний засіб, ще один було пошкоджено.
«У лікарні нині перебуває 51-річний чоловік, який дістав уламкові поранення спини та опіки ніг. Він отримує необхідну меддопомогу», – повідомив у телеграмі голова ОВА Олександр Прокудін.
Пізніше близько 15:00 російський дрон знову атакував Херсон – через скидання вибухівки з дрона двоє чоловіків, яким 66 та 62 роки, дістали вибухові травми, повідомила місцева влада.
Війна РФ проти України: ООН фіксує суттєве збільшення кількості жертв серед цивільних протягом останніх місяців
В Україні протягом останніх місяців зафіксовано суттєве зростання кількості жертв серед цивільних осіб на тлі ескалації бойових дій. Про це йдеться у новій доповіді Управління ООН з прав людини.
Доповідь охоплює період з 1 грудня 2024 року до 31 травня 2025 року і вказує на 37% зростання кількості жертв серед цивільних у порівнянні з аналогічним періодом минулого року: 968 цивільних осіб загинули, ще 4807 отримали поранення.
За даними ООН, переважна більшість цих випадків зафіксована на підконтрольній уряду України території, здебільшого внаслідок обстрілів з боку російських військ із застосуванням вибухової зброї дальнього радіусу дії у населених пунктах, а також ударів безпілотників малого радіусу дії поблизу лінії фронту.
«Майже половина всіх жертв серед цивільних осіб припадає на удари ракетами та баражувальні боєприпаси та авіабомби, скинуті по густонаселених районах. Щонайменше у трьох задокументованих випадках російські збройні сили застосували ракети з осколковими боєголовками, які вибухали в повітрі, розкидаючи уламки на великій площі та спричиняючи численні смерті й поранення серед цивільних осіб за раз», – йдеться у доповіді.
В ООН також зазначають, що використання безпілотників малого радіусу дії призводить до зростання кількості жертв серед цивільних осіб – підтверджена загибель 207 і поранення ще 1365 осіб унаслідок таких атак.
«Серйозною проблемою є велика кількість жертв серед цивільних осіб внаслідок використання безпілотників малого радіусу дії, що дозволяють операторам бачити свої цілі в режимі реального часу.Наші висновки чітко свідчать або про нездатність відрізняти цивільні об’єкти від військових та застосовувати всі наявні запобіжні заходи для перевірки військового характеру цілей, або, що ще гірше, про навмисне рішення не робити цього», – заявила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль.
У звітному періоді російські збройні сили завдали прямих ударів щонайменше по п’яти лікарнях, у деяких випадках із застосуванням кількох баражувальних боєприпасів. Такі дії свідчать про потенційно навмисні атаки на медичні заклади, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Новий етап у торгівлі: ЄС і Україна узгодили довгострокову угоду
Європейський Союз та Україна досягли принципової домовленості щодо оновлення угоди про Поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.
Переговори про нові торгівельні правила велися на тлі завершення 5 червня так званого «торговельного безвізу» України та ЄС, запровадженого на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Згідно з новими домовленостями, Україна матиме можливість завозити до ЄС більше продукції, ніж до повномасштабного вторгнення, проте менше, ніж у пікові моменти під час дії «торговельного безвізу». Подробиці нової угоди Єврокомісія представила 30 червня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.
«Для чутливих товарів, таких як яйця, цукор і пшениця, квоти збільшуються, але залишаються нижчими за історичні обсяги торгівлі для забезпечення стабільності ринку ЄС. Для менш чутливих продуктів квоти зростають помірно, а деякі товари будуть повністю лібералізовані», – пояснив суть домовленостей єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Угодою передбачений механізм захисту ринку ЄС на випадок, якщо імпорт з України створюватиме серйозні труднощі на рівні Союзу чи окремих держав-членів. Також очікується, що Україна поступово гармонізує свої стандарти виробництва сільськогосподарської продукції зі стандартами ЄС до 2028 року, зокрема у сферах добробуту тварин і використання пестицидів.
«Я хочу чітко наголосити: додатковий доступ на ринок буде надано за умови відповідності стандартам ЄС. Створення рівних умов для фермерів ЄС було чітко визначено у візії для аграрного сектору, і тепер ми реалізуємо це на практиці», – наголосив єврокомісар з сільського продовольства і Крістоф Хансен.
Раніше аграрії з деяких європейських країн скаржились, що українські фермери мають змогу знижувати собівартість виробництва, бо їм не потрібно дотримуватися вимог щодо використання пестицидів та інших добрив, які у ЄС можуть бути заборонені. На цьому наполягав у травні міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський.
Єврокомісар Марош Шефчович запевнив, що нова угода є «збалансованою, справедливою та реалістичною» та сприятиме зростанню торгівлі між сторонами. Він нагадав, що обсяг торгівлі між ЄС та Україною після вступу в силу торгівельної частини Угоди про Асоціацію зріс у понад два рази – з 26 мільярдів євро у 2016 році до 67 мільярдів у 2024 році (при цьому ЄС ввозить до України продукцію на 18 мільярдів євро більше, ніж Україна до ЄС).
Він також висловив припущення, що сусідні з Україною держави – Польща, Угорщина, Словаччина – знімуть односторонні ембарго, які вони накладали на певні категорії української продукції.
«Я переконаний, що коли ми представимо результати цих переговорів нашим державам-членам, проведемо з ними детальне обговорення й пояснимо, наскільки важливою є ця угода, наскільки вона вигідна країнам і як чутливо ми підійшли до різних категорій продуктів, і як ми одночасно відкриваємо нові можливості для експорту фермерів ЄС в Україну, то реакція буде позитивною. Я вірю, що це призведе до скасування цих ембарго з боку наших держав-членів», – заявив єврокомісар Шефчович.
Країни-члени ЄС ухвалили 22 травня 2025 року рішення про перехідні заходи для торгівлі з Україною, які діятимуть після 5 червня до завершення переговорів між ЄС та Україною щодо торгівлі. Зокрема, в Євросоюзі погодили, що Україна після 5 червня матиме змогу експортувати до ЄС продукцію в тих обсягах, які передбачені угодами до повномасштабного вторгнення.
Російський задум наступу на Сумщині не реалізовується – Зеленський
Російський задум наступу на Сумщині не реалізовується, заявив президент України Володимир Зеленський після наради з військовими.
«Сумщина – цей напрямок обговорили сьогодні окремо. Тиждень тому визначили для наших військ спеціальні завдання, конкретні рубежі. Станом на сьогодні визначені завдання повністю реалізовані. Це важливо. Російський задум наступу на Сумщині не реалізовується, і це результат кожного українського підрозділу, який діє на напрямку», – написав він у телеграмі.
За його словами, також українські військові продовжують активні дії в межах Курської операції – вже протягом майже 10 місяців мета операції забезпечується.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, активні дії українських захисників скували угруповання російських військ чисельністю близько 50 тисяч осіб, які не були перекинуті на інші загрозливі напрямки, зокрема на Покровський і Новопавлівський.
У штабі також повідомили, що просування противника зупинено по лінії Юнаківка – Яблунівка – Новомиколаївка – Олексіївка – Кіндратівка – кордон РФ – плацдарм на території РФ у Глушковському районі Курської області.
За період із серпня 2024 року (від початку Курської операції) втрати противника на Курському і Північнослобожанському напрямках становлять понад 75 860 людей, у тому числі 1037 полонених, зазначають у Генштабі ЗСУ.
Українські військові розпочали Курську операцію 6 серпня 2024 року. Упродовж приблизно пів року вони контролювали районний центр, місто Суджа, та значну частину території Суджанського району. Навесні 2025 року сили РФ змогли повернути Суджу і прилеглі території й частково увійти на територію Сумщини.
22 травня російський президент Володимир Путін заявив про створення «буферної зони» вздовж кордону з Україною.
Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 26 травня інформував, що російська армія контролює чотири населених пункти на прикордонні області: Новеньке, Басівку Юнаківської громади і Веселівку, Журавку Хотінської громади.
«Мова має значення». Інтелектуали просять владу зважати на їхні застереження щодо виборів мовного омбудсмена
Питання про обрання, а радше призначення уповноваженого із захисту державної мови спричинило скандал в українському суспільстві. Адже 8 липня завершується 5-річна каденція на цій посаді Тараса Кременя.
Міністерство юстиції подало нову кандидатуру на посаду мовного омбудсмена ‒ 67-річного актора Олександра Завальського. Оскільки попередня запропонована Мін’юстом кандидатка відмовилась від участі у конкурсі.
Громадськість обурилась, що на посаду уповноваженого із захисту державної мови міністерства юстиції та культури, а також уповноважений із прав людини пропонують кандидатів без досвіду захисту української мови чи правозахисної діяльності. А тому українські інтелектуали підписались під відкритим зверненням до уряду з вимогою «не допустити послаблення інституції» уповноваженого із захисту державної мови та повторно призначити на цю посаду Тараса Кременя.
У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт про автоматичне продовження повноважень уповноваженого з захисту державної мови Тараса Креміня на час воєнного стану.