Доступність посилання

Київ. Ранок 4 липня 2025 року. Згорілі автомобілі і пошкоджений навчальний заклад внаслідок російської повтіряної атаки
Київ. Ранок 4 липня 2025 року. Згорілі автомобілі і пошкоджений навчальний заклад внаслідок російської повтіряної атаки

Live Війна Росії проти України. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії та про спроби США та країн Європи досягти миру

СБУ: у Харкові затримали жінку, яка передала військовим скутер з вибухівкою

Служба безпеки та Національна поліція затримали жінку, яка 20 червня цього року передала військовим замінований скутер як «волонтерську допомогу».

Як повідомляє пресслужба СБУ, того дня російські спецслужби активували саморобний вибуховий пристрій (СВП), який був захований у багажнику скутера, коли поруч перебували двоє військових – вибух стався біля харківського кафе, куди військових заманили під виглядом передачі їм «волонтерського» моторолера.

За даними слідства, для підготовки злочину агресор завербував 19-річну харків’янку, яку «знайшов» на телеграм-каналах з пошуку роботи.

«Після вербування агентка отримала детальні інструкції від куратора на виготовлення СВП в «домашніх» умовах. Після цього вона придбала побутові хімікати, акумулятор, дроти і два телефони для дистанційного підриву. Готову вибухівку фігурантка привезла на місце стоянки скутера та заховала СВП в його багажнику», – йдеться у повідомленні.

Служба безпеки України регулярно повідомляє про затримання російських агентів, викриття та запобігання терористичним актам, які готують агенти спецслужб РФ, зокрема на військових та цивільних об’єктах. СБУ фіксує спроби використання завербованих українців для терактів, і закликає громадян повідомляти про підозрілі пропозиції.

У СБУ зазначають, що за допомогою камери, яка була замаскована на місці спланованого теракту, російські спецслужбісти відстежили прибуття військових на «локацію».

За декілька годин після вибуху жінку затримали правоохоронці, додають у відомстві.

Наразі слідчі СБУ повідомили затриманій про підозру за ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, який призвів до загибелі людини). Жінка перебуває під вартою.

За даними Нацполіції, внаслідок вибуху скутера один із військових, 29 років, загинув на місці, ще один 26-річний військовий був госпіталізований із тяжкими травмами.

Удар РФ по Вилковому на Одещині: «противник не покидає спроб залишити місто без води» – влада

Російські військові в ніч на 25 червня дронами-камікадзе «Шахед» атакували Вилківську територіальну громаду на Одещині, повідомила районна державна адміністрації.

«Знову була атакована інфраструктура міста Вилкове. Противник не покидає спроб залишити місто без води», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в ніч на 25 червня.

Голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер пізніше повідомив, що внаслідок удару, попри активну роботу сил ППО, є пошкодження цивільної інфраструктури.

«Внаслідок атаки зруйновані приміщення приватного підприємства, знищені сільськогосподарське обладнання і техніка. На щастя, люди не постраждали. На місці триває ліквідація наслідків атаки», – зазначив він.

У прокуратурі Одеської області повідомили, що за фактом нічної атаки безпілотниками по інфраструктурі Ізмаїльщини розпочали досудове розслідування за статтею про вчинення воєнних злочинів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Війна РФ проти України: в ОП заявили про готовність документа, який «дає реальний шанс» притягнути винних до відповідальності

Заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра заявила про завершення підготовки Статуту Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

«Ми з командою понад два роки працювали день за днем, слово за словом. І сьогодні можемо презентувати результат: Статут Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України – готовий (текст оригіналу у першому коментарі). Це історичне досягнення не лише для України, а й для всієї архітектури міжнародного права», – написала вона у фейсбуці.

За її словами, цей документ дає реальний шанс притягнути до відповідальності тих, хто розв’язав цю війну.

Ірина Мудра перерахувала ключові положення документа, серед яких – «жодних імунітетів для агресорів», «повністю міжнародна юрисдикція».

«Попри різні позиції і вкрай складні переговори – у Статуті немає жодної згадки про персональні імунітети. Навіть чинні очільники держави-агресора – так звана «Трійка» – не уникнуть відповідальності: зможуть отримати обвинувальні акти, які прокурор Трибуналу зможе публічно представити і передати їх судді попереднього провадження. Винесення вироку і заочне засудження буде можливим після того як Трійка позбудеться посад», – зазначила вона.

Представниця Офісу президента зауважила, що Трибунал матиме міжнародну правосуб’єктність, а не статус гібридної або національної структури – «це незалежна інституція міжнародного права, яка говоритиме від імені світу мовою міжнародного права».

У Львові, де 9 травня в День Європи зібралися делегації 35 європейських країн (міністри закордонних справ, лідери України і Ради Європи), підписали заяву щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.

У лютому Єврокомісія повідомила, що правознавці ЄС, Зовнішньополітичної служби ЄС, Ради Європи, України та ще 37 країн «заклали правові основи для заснування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України».

Сльози і сум у дідовому садку. Як евакуюють дітей з родинами із Дніпропетровщини

У кількох селах Дніпропетровської області, які межують із Донецькою областю, триває примусова евакуація сімей із дітьми. Але багато батьків самі просять їх вивезти через загрозу наближення фронту. Як відбувається така евакуація – розповідає кореспондент телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки).

Дніпро у жалобі: через атаку РФ загинули 18 людей (фотосвідчення)

24 червня у низці областей була оголошена повітряна тривога. Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння. Місцева влада згодом повідомила про серію вибухів у Дніпрі, була пошкоджена цивільна інфраструктура.

Кількість загиблих внаслідок російського удару по Дніпру зросла до 18, повідомив 25 червня очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак. Ще двоє людей загинули у Самарі. Лисак додав, що минулої доби через атаку РФ у регіоні загалом постраждали майже 300 людей.

«Укрзалізниця» заявила, що внаслідок російського удару по Дніпропетровщині пошкоджений поїзд №52 Одеса – Запоріжжя: обійшлося без загиблих, але деякі пасажири були травмовані.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Джерело фото: Сергій Лисак / Telegram, ДСНС України / Telegram, Reuters

У Росії заявляють про атаку дронів. ЦПД пише, що у Таганрозі атакували завод з виробництва компонентах для БпЛА

У Росії заявляють про атаку безпілотників, зокрема, на Таганрог Ростовської області.

Виконувач обов’язки голови Ростовської області Юрій Слюсар повідомив, що в Таганрозі через падіння безпілотника на стадіоні «Форте Арена» загорілася покрівля, зруйновано стіну, а згодом заявив про пошкодження будівлі спортивного комплексу «Авангард».

Телеграм-канал ASTRA припускає, що ціллю атаки в Таганрозі було підприємство «Атлант АЕРО», яке займається виробництвом літальних апаратів.

Міноборони РФ заявляє про перехоплення та знищення 18 українських БпЛА, зокрема сім – над територією Ростовської області.

Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко стверджує, що був атакований завод «Атлант-Аеро».

«Це важливий вузол у російському ВПК, що спеціалізується на компонентах для бойових безпілотників та систем управління», – зауважив Коваленко у телеграмі.

За його словами, завод залучений до проєктів з виробництва дронів «Оріон», комплексів РЕБ і цифрової інтеграції для ударних FPV-дронів та баражуючих боєприпасів.

Українські військові наразі про цю атаку не повідомляють.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони й окуповані РФ території України регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони. Київ ці повідомлення переважно не коментує.

ISW: Кремль хоче підпорядкувати армії РФ сили союзників по ОДКБ

Кремль прагне посилення бойової потужності Росії, встановлюючи умови для передачі сил союзників Росії по Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) під російське військове командування, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

24 червня Державна дума Росії ратифікувала протокол, який дозволяє державам ОДКБ направляти свої війська на територію інших держав ОДКБ у разі збройного конфлікту, загроз, кризових ситуацій і навчань, для реагування на наслідки надзвичайних ситуацій і для надання гуманітарної допомоги.

Аналітики зауважують, що протокол тепер дозволяє ОДКБ переміщувати війська через день після рішення Ради ОДКБ, а не через 30 днів, як було раніше. Протокол також запроваджує концепцію «командування формуваннями» ОДКБ, де, ймовірно, домінуватиме Росія, зазначають в ISW.

«ISW давно вважає, що Кремль намагається підпорядкувати війська колишніх радянських держав збройним силам Росії, щоб відтворити багатонаціональну об’єднану армію на колишньому радянському просторі. Західні оцінки майбутньої бойової потужності Росії повинні враховувати сили союзників РФ по ОДКБ, які Росія може використовувати в майбутніх операціях», – наголошують аналітики.

В Інституті вивчення війни також згадали слова генсекретаря НАТО Марка Рютте, який 24 червня на саміті НАТО в Гаазі заявив, що Росія залишається найзначнішою і найпрямішою загрозою для альянсу, особливо враховуючи підтримку, яку їй надають Північна Корея, Китай, Іран і Білорусь. Рютте заявив, що Росія може напасти на НАТО протягом трьох-семи років і наразі вона більш підготовлена до війни, ніж НАТО. А президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю Sky News 24 червня, що Росія не буде готова напасти на НАТО найближчим часом, але може бути готова до війни з альянсом до 2030 року.

«ISW продовжує оцінювати, що Росія готує своїх військових і суспільство до потенційної майбутньої війни з НАТО в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Будь-яке майбутнє припинення вогню або тривала пауза в бойових діях в Україні звільнить російські сили для передислокації до східного кордону Росії з НАТО і дозволить Росії переозброїтися й відбудуватися, що може становити значну загрозу для НАТО раніше за 2030 рік», – йдеться у звіті.

Напередодні британська газета The Telegraph повідомила, що через загрози з боку Росії п’ять її сусідів посилюють свою оборону за допомогою мільйонів протипіхотних мін.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 9 червня заявив, що Росія може бути готова застосувати військову силу проти НАТО протягом п’яти років. Він закликав країни-учасниці альянсу до радикального посилення оборонного потенціалу, у тому числі збільшення потенціалу повітряної і протиракетної оборони НАТО на 400 відсотків, щоб ефективно протистояти загрозам з боку Росії.

На початку червня аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) заявляли, що російські чиновники, схоже, створюють умови для виходу з міжнародних договорів про контроль над озброєннями у рамках підготовки до можливої майбутньої війни з НАТО.

Повітряні сили: ЗСУ знешкодили 52 з 71 БпЛА, якими вночі РФ атакувала Україну

Українські військові знешкодили 52 з 71 безпілотника, якими вночі Росія атакувала Україну, повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ.

За повідомленням, станом на 09:00 протиповітряна оборона вогневими засобами ураження збила 32 дрони, ще 20 були локаційно втрачені/подавлені РЕБ. Зафіксовано влучання ударних БпЛА противника у шести локаціях на Одещині, Сумщині та Харківщині.

Як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, російські війська у ніч на 25 червня атакували 71-м ударним БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Брянськ, Міллерово, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – окупована територія Криму.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

На Покровському напрямку за добу було 65 російських штурмів – Генштаб

На фронті протягом минулої доби загалом зафіксовано 151 бойове зіткнення, 65 із них – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 25 червня Генштаб ЗСУ.

Крім того, за даними командування, на Лиманському напрямку було 18 російських атак, на Торецькому – 15, на Новопавлівському – 14.

Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Гуляйпільському, Придніпровському напрямках.

«За уточненою інформацією, вчора противник завдав трьох ракетних і 64 авіаційних ударів, застосував дев’ять ракет і скинув 118 керованих авіаційних бомб. Крім цього, здійснив 6338 обстрілів, зокрема 106 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 3943 дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.

Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.

Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.

За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського від 22 червня, Сили оборони України змогли стабілізувати ситуацію на лінії фронту в прикордонних районах Сумської області та Курської області РФ.

У Дніпрі кількість загиблих від удару РФ зросла до 18 – ОВА

Кількість загиблих внаслідок російського удару по Дніпру зросла до 18, повідомив 25 червня очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«Сьогодні в жалобі Дніпро, що через ворожу атаку втратив 18 мешканців. І Самар, де агресор вбив двох людей. У скорботі вся Дніпропетровщина», – написав Лисак у телеграмі.

Він додав, що минулої доби через атаку РФ у регіоні загалом постраждали майже 300 людей.

Близько 11:00 24 червня в низці областей була оголошена повітряна тривога. Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння. Місцева влада згодом повідомила про серію вибухів у Дніпрі, була пошкоджена цивільна інфраструктура.

«Укрзалізниця» заявила, що внаслідок російського удару по Дніпропетровщині пошкоджено поїзд №52 Одеса – Запоріжжя: обійшлося без загиблих, але деякі пасажири були травмовані.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила 950 своїх військових

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 014 650 своїх військових, зокрема 950 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 25 червня навів український Генштаб.

Серед інших втрат РФ у командуванні ЗСУ назвали такі:

  • танки – 10967 (+1 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини – 22885 (+6)
  • артилерійські системи – 29569 (+58)
  • РСЗВ – 1425 (+1)
  • засоби ППО – 1188
  • літаки – 416
  • гелікоптери – 337
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня – 42046 (+131)
  • крилаті ракети – 3388
  • кораблі / катери – 28
  • підводні човни – 1
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 53084 (+123)
  • спеціальна техніка – 3920.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

Множинне громадянство: шанс для біженців і ризик для українців в окупації?

Множинне громадянство дозволить українцям за кордоном зберегти паспорт рідної країни, якщо вони вирішать отримати ще один. А також за спеціальною процедурою українське громадянство зможуть отримати іноземці. Водночас закон забороняє таку опцію для людей із російським громадянством – і це створює проблему для жителів окупованих територій, які брали російський паспорт під примусом.

Як діяти в такому разі? Чому Україна ухвалює такий закон тепер, попри тривалу жорстку міграційну політику? Чи не порушує закон Конституцію? Усі деталі про новий закон – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Ти як?».

Сибіга після зустрічі з Каллас очікує, що наступні санкції ЄС зашкодять військовому бюджету Путіна

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після зустрічі з верховною представницею Європейського Союзу з закордонних справ Каєю Каллас висловив сподівання, що наступні санкції ЄС проти Росії завдадуть шкоди військовому бюджету РФ. Про результати переговорів міністр написав на платформі X ввечері 24 червня.

«Гарна зустріч з Каєю Каллас. Ми обговорили наступні кроки ЄС щодо посилення санкційного тиску на Росію. Ми очікуємо, що вони будуть справді сильними й зашкодять військовому бюджету Путіна», – написав міністр.

Він додав, що також ішлося про необхідність просування вступу України до ЄС. «Я наголосив, що Україна виконала всі вимоги для відкриття першого кластера переговорів, і що перешкоджання процесу однією країною є неприйнятним. Я ціную сильну підтримку ЄС, особливо в оборонній сфері, і дякую Каї за її особисте лідерство», – зазначив міністр.

Кая Каллас в інтерв’ю Радіо Свобода, опублікованому напередодні заявила, що очікує просування в питанні обмеження ціни на російську нафту на саміті Європейської ради в четвер. «У нас багато союзників у світі, які розуміють, що війна на Близькому Сході, яка спричиняє зростання цін на нафту, не повинна приносити вигоду Росії, бо це дозволяє їй фінансувати війну», – сказала вона.

Щодо допомоги Україні й того, чи є готовність серед країн ЄС компенсувати ту допомогу, яку Україна раніше отримувала від США, Каллас відповіла, що в Євросоюзу намагаються зробити більше, але не можуть «повністю заповнити порожнечу, яку залишають США».

На запитання про те, чи будуть на саміті ЄС у Брюсселі відкриті переговорні глави й кластери щодо членства України в Євросоюзі, Каллас наголосила: «Ми, безумовно, на цьому наполягаємо».

Через удари РФ на Харківщині постраждали шість людей, у Запоріжжі двоє поранених – влада

У Куп’янську на Харківщині внаслідок російського удару в ніч на 25 червня постраждали п’ятеро цивільних людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

За його словами, внаслідок влучання КАБ у землю був пошкоджений житловий дев’ятиповерховий будинок.

Тим часом, у Харкові внаслідок удару «Шахедами» постраждала одна людина.

«Сьогодні вночі Харків був атакований сімома безпілотниками типу «Шахед». Всі удари прийшлися по Київському району міста – по цивільному підприємству і поряд із незаселеним житловим будинком. Людину, що постраждала під час обстрілу, шпиталізовано», – повідомив міський голова Ігор Терехов.

Голова ОВА Синєгубов уточнив, що постраждалий – 64-річний чоловік, медики надають йому необхідну допомогу.

У Запоріжжі, по якому вночі російські військові завдали чотири удари, поранені двоє людей, повідомив голова ОВА Іван Федоров.

«Ворог атакував місто після півночі. Поцілив по приватному сектору. Пошкоджені будинки, господарчі споруди та автівки. Дістали поранень двоє чоловіків – 31 і 35 років. Один з постраждалих госпіталізований. Його стан медики оцінюють як середньої тяжкості. Пораненому надають усю необхідну допомогу», – зазначив Федоров.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

На фронті відбулося 122 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 24 червня відбулося 122 боєзіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Російські загарбники завдали три ракетних та 54 авіаційних ударів, застосували дев’ять ракет і скинули 87 керованих бомб. Крім цього, росіяни залучили для ураження 1 097 дронів-камікадзе та здійснили 4 587 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у зведенні станом на 22:00.

Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.

«Від початку доби на Покровському напрямку росіяни 49 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Малинівка, Мирне, Миролюбівка, Лисівка, Удачне, Чугуєве, Сергіївка, Новомиколаївка, Котлярівка, Олексіївка, Дачне та в бік Полтавки й Володимирівки. Триває 13 боєзіткнень», – указано в повідомленні.

Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.

Фігуранту розслідування «Схем» про виведення російських активів з-під санкцій повідомили про підозру, суд взяв його під варту

Національна поліція України за погодженням з Офісом генерального прокурора повідомила бізнесмену Сергію Шапрану про підозру за низкою статей, зокрема, в «організації набуття, володіння, розпорядження майном, фактичні обставини щодо якого свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені організованою групою в особливо великому розмірі».

Про це стало відомо під час засідання в Печерському районному суді Києва, де Шапрану обрали запобіжний захід – тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 124 мільйони гривень. Про ексдепутата Броварської міської ради від партії «За майбутнє» та власника Броварського алюмінієвого заводу Сергія Шапрана раніше «Схеми» (Радіо Свобода) розповіли у своєму розслідуванні – як він став новим власником українських активів російського підприємця Ігоря Наумця вартістю один мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешт майна. Йдеться про численні активи холдингу Наумця «Юнігран», який видобуває корисні копалини з кар’єрів на Житомирщині та виготовляє тротуарну плитку – це виробничі комплекси, техніка, сотні вагонів, сотні гектарів землі.

Як повідомляють журналісти Радіо Свобода з суду, прокурори Офісу генпрокурора клопотали про обрання Сергію Шапрану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб – аргументуючи тим, що є ризик втечі підозрюваного, можливого знищення або спотворення доказів у справі, а також впливу на свідків.

Під час засідання прокурор Олег Сулейманов повідомив, що бізнесмена затримали у Львові 21 червня «під час спроби втечі». За даними правоохоронців, він намагався перетнути кордон на автомобілі Land Rover, який був заарештований і ним було заборонено користуватись. Сам Шапран, стверджував прокурор, знав про цей арешт, оскільки це була машина компанії, де він є бенефіціаром. Прокурор також озвучив у суді фрагменти листування, в якому Шапрану начебто повідомили, що на його об’єктах нерухомого майна перебувають представники поліції. Після чого, за його словами, бізнесмен вирушив до Львова.

За даними обвинувачення, сума шкоди, «заподіяна злочинними діями Сергія Шапрана», становить близько 125 мільйонів гривень.

Чи замістить ЄС американську допомогу Україні? Ексклюзив із колуарів саміту НАТО

Верховна представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас у кулуарах саміту НАТО у Гаазі розповіла Радіо Свобода про те:

  • чи готові країни ЄС замістити допомогу США для України?
  • як ЄС бореться з тіньовим флотом Росії?
  • та яка позиція Єврокомісії щодо зниження граничної ціни на російську нафту?


– Це перший саміт з початку повномасштабного вторгнення, на який Володимира Зеленського не запросили за стіл разом із 32 лідерами НАТО. Що це означає для підтримки України?

– Це, безумовно, інший саміт. Зрештою, кожен саміт відрізняється. Цього разу за столом немає й партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону, які були присутні раніше.

Отже, цей саміт присвячений одній-єдиній темі – збільшенню оборонних витрат до 5%. Але якщо країни витрачають більше на оборону, вони також здатні більше допомагати Україні.

– Іноді звучать побоювання, що якщо країни ЄС боятимуться можливої атаки з боку Росії, то залишатимуть більше зброї собі, замість передавати її Україні. Що ви думаєте з цього приводу?

– Звісно, на сьогодні наш перший рубіж оборони – це Україна...

Повністю читайте тут

«Сила – головна гарантія безпеки»: Зеленський зустрівся з Рютте й керівниками Євросоюзу в Гаазі

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Європейської ради Антоніу Коштою, головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Гаазі, де триває саміт НАТО – про це повідомили сторони 24 червня.

За словами Зеленського, учасники зустрічі сфокусувалися на співпраці в межах нового оборонного інструменту SAFE та переговорному процесі щодо вступу України до Євросоюзу.

Щодо євроінтеграції він назвав важливим досягнення спільного рішення лідерів держав-членів щодо відкриття першого кластера: «це несправедливо, коли хтось один блокує рішення Союзу».

«Також детально обговорили додаткові санкції проти РФ і підготовку 18-го санкційного пакету ЄС. Важливо, щоб цей пакет відчутно посилив тиск на російський енергетичний і банківський сектори, тіньовий флот. Ключове в цьому – має бути сильний прайскеп на російську нафту, і ми розраховуємо на відповідні рішення», – заявив Зеленський.

Фон дер Ляєн, коментуючи зустріч, заявила, що Київ і Брюссель «інтегрують свої оборонні індустрії так, ніби Україна вже в ЄС».

«Це добре для України. І так само добре для Європи, оскільки Україна тепер є домівкою для надзвичайних інновацій. Зрештою, сила – це головна гарантія безпеки», – додала вона.

Кошта заявив про нагальну потребу в «справедливому й тривалому мирі» в Україні – як для українського народу, так і для безпеки Європи та збереження глобальної стабільності.

«Росія має зупинити цю війну агресії. Росія має прийняти негайне та безумовне припинення вогн. Росія має долучитися до справжніх мирних переговорів», – заявив він.

«Перетворили на кусок мʼяса, я просив не мучити, а вбити». Свідчення з окупованої Нової Каховки

Сергій Давидюк – житель Нової Каховки, який брав участь в АТО з 2014 по 2015 роки, працював заступником міського голови, а після повномасштабного вторгнення був затриманий і утримувався у неволі російським окупаційним режимом.

Повернувся на підконтрольну Україні територію Сергій в кінці минулого року. Для цього Головне управління розвідки реалізувало спеціальну операцію. Представник відомства Андрій Юсов розповідав, що вона була надскладною. Але з допомогою багатьох небайдужих громадян, правозахисників, журналістів, завершилася успішно. Давидюк зміг виїхати з окупації.

Про пережиті тортури, про те, чим є російська окупація для українців, про те, яким є шлях на волю – Сергій Давидюк розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Читайте тут

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG